Проект "Птах року - 2016"

М Е Т А    А К Ц І Ї

•  Привернення уваги учнівської молоді

           до проблеми охорони природних біотопів

• Розширення та поглиблення знань учнів

            з природничих  дисциплін:

           орнітології, екології та географії птахів

• Широке залучення учнівської молоді до екологічної,

           краєзнавчої, пошукової та дослідницької роботи

• Виховання у дітей любові до рідної землі,

         дбайливого ставлення до природи та всіх його компонентів

Природоохоронні акції символізують дружбу, єднання, взаємодопомогу, культуру спілкування колективів: дитячого, педагогічного та батьків,  грають величезну роль у формуванні екологічної культури у дітей .І вже зараз діти можуть шукати шляхи вирішення проблем захисту навколишнього середовища і вчитися організовувати природоохоронну діяльність. Матеріали творчого звіту підготували учні школи та гуртків  «Юні екологи» керівник Ткаченко І.П. та «Дослідники природи» керівник Шалабай Н.О..

        Під час проведення акції діти збирали інформацію, малювали малюнки, стінгазети, розробляли кросворди. На основі зібраної інформації учні створили агітбригаду для розповсюдження інформації про дану акцію, оформили стенд та проводили екскурсію для бажаючих дізнатися більше про Повзика звичайного.

 Сценарій виступу екологічної     

 агітбригади.

     Діти тримають стінгазети з основною інформацією про повзика.

1-й учень:       Рослини і звірі – то наші брати.

                       Ми старші і маємо їх берегти,

                       Щоб нас не винила зламана гілка,

                      Сполоханий птах, налякана білка.

                     Хай краще з довірою, як і годиться,

                     Вам сяде на руку маленька синиця

                     І ніжно руками цілує в лице

                      Посаджене вами в саду деревце.

2-й учень:     Знаєте ви повзика?

                     Є така пташина!

                     Прилетів я з деревця,

                     Щоб принести звістку!

                     Ображають люди нас,

                     Жбурляють каміння…

                    Вдячні ж будем дуже вам

                    За їжу в шпаківнях!

3-й учень:   Повзик – віртуозний верхолаз, якого називають «королем дерев». З вражаючою швидкістю повзик пересувається вгору і вниз (вниз головою!) по стовбурах і гілках дерев у пошуках поживи. Харчується комахами, різними личинками та насінням, взимку повзики охоче відвідують пташині їдальні-годівничк

4-й учень: Повзики – чудові будівельники. Свої гнізда пташки ладнають у дуплах дерев, шпаківнях, тощо. Отвір дупла повзик замуровує глиною так щільно, що ледве пролазить у гніздечко сам.

 1-й учень: Повзики у теплі краї не відлітають, зимують у своїх дуплах-гніздечках. Цікаво, що у самця і самички окремі «спальні кімнати».

  2-й учень: для діток молодших класів ми приготували сюрприз – картинки –розмальовки з зображенням повзика.

 Хто зацікавився і хоче дізнатися більше приходьте до нас на екскурсію. Вона відбудеться на 2 поверсі біля кабінету географії о ( ) годині.

Всіх запрошуємо.

Проведення екскурсії

Цьогоріч у рамках акції «Птах року» звертаємо увагу на повзика звичайного Sitta europaea

1-й учень:

Середовище існування

     Повзик поширений в лісовій зоні Європи, більшій частині Азії та Північної Африки (від атлантичного узбережжя на заході до тихоокеанського на сході). В країнах Європи гніздиться майже повсюдно, проте відсутній на півдні Іспанії, у північній частині Шотландії, Ірландії, на півночі Скандинавії. В Україні звичайний, широко розповсюджений, осілий і кочовий птах лісової і лісостепової смуг, а також північної частини степової смуги. Оселяється в старих високостовбурних листяних і мішаних лісах, борах з домішкою листяних порід, з густим підліском і старими деревами. Уникає молодих посадок і хвойних гущавин. Хоч повзик і тяжіє до лісів поблизу водойм, але в перезволожених місцях не оселяється. Нерідко гніздиться поблизу людини – в містах, селах, старих парках і садах.

2-й учень:

     Через те що птах тримається в деревному покриві, він і не надто примітний. Ці невеликі співочі птахи надзвичайно добре пристосовані до життя на дереві: міцне тіло, яке своєю формою нагадує веретено, з короткими, але широкими крильми і довгим долотоподібним дзьобом. У порівнянні з іншими птахами, в повзиків набагато міцніші ноги й гострі кігті, що дозволяє птахам бігати деревом не опираючись на хвоста.

3-й учень:

Опис

Довжина тіла – близько 14 см
Розмах крил – 22,5 – 27 см
Вага – 19-24 г
Тривалість життя – в середньому 9 років

Повзик за розміром менший від горобця. Верх тіла блакитнувато-сірий. Щоки, горло, воло, груди і черево білі, боки тулуба і підхвістя каштанові. Махові пера сірувато-бурі, стернові – чорні, крім сірих центральних, крайні пари біля верхівки білі. Від дзьоба через око проходить чорна смуга. Ноги жовтувато-бурі і сильні, пальці довгі і чіпкі. Хвіст короткий. Дзьоб темно-сірий, довгий, міцний і гострий. У самиці низ рівномірно вохристий, каштановий колір відсутній. Молодий птах подібний до самиці, але смуга, що проходить через око, темно-сіра, а майже весь низ тіла жовтувато-вохристий.

1-й учень:                                                                

Спосіб життя

     Повзик цікавий цілим рядом своїх звичок і особливостей. Це вмілий дереволаз, що однаково впевнено рухається по стовбурам дерев як вверх, так і вниз головою. При цьому він ставить ноги одна позаду одної, але не разом. Досліджуючи кору, він постукує дзьобом, як дятел, або засовує його в щілину, щоб розширити отвір або відколоти лусочку. Міцним дзьобом повзик може подрібнювати жолуді, хітинові покриви комах, утримуючи їх лапами, або вкладаючи в тріщинки кори. Повзик майже всеїдний. Влітку харчується комахами (навіть хапаючи їх у польоті), до осені ж, з появою насіння і ягід, охоче переходить на рослинний корм. В цей час в шлунках повзиків знаходили дрібні камінці, необхідні для травлення. Зимою, в морози, нерідко літає на сміттєві купи. Повзик має звичку ховати знайдену їжу, якщо її кількість перевищує його апетит. Осінню та на початку зими птахи тримаються поодинці, навіть уникаючи собі подібних. Зустрівшись близько в цю пору, два повзика з криком розлітаються в різні сторони. Проте, під час своїх осінніх і зимових кочівель повзики нерідко приєднуються до змішаних зграй синиць. Політ повзика стрибкоподібний, супроводжується постійними квапливими помахами. Літає птах зазвичай на короткі відстані. На землі пересувається стрибками.

2-й учень:                                                            

Розмноження

     До весни утворюються пари, що осідають на гніздування недалеко одна від одної. Самці вертяться на вершинах дерев, женуться за самками і стають більш крикливими. Повзик видається своїм високо розвинутим будівельним інстинктом. Він гніздиться в дуплах дерев (природних, чи створених дятлом) на висоті, зазвичай, не нижчій за зріст людини. Льоток повзик підганяє під свої розміри, замазуючи його глиною так, щоб ніхто інший не зміг протиснутись крізь отвір. Іноді для свого будівництва птах витрачає до четвертини кілограма міцного розчину. Якщо ж повзик займає шпаківню, то він замазує всі щілини між кришкою та стінами. Всі штукатурні роботи виконує тільки самиця. Дупло повзик вичищає. Будівельним матеріалом для гнізда слугують лусочки верхнього тонкого шару кори (частіше соснової), рослинні волокна та сухі листочки. Лоток не виражений, проте він може бути настільки глибоким, що яйця вільно в нього занурюються. Самка відкладає 6-8 білих, з іржавими плямами яєць, насиджує їх 15-18 діб, а після появи пташенят самець допомагає їх вигодовувати. Гніздо молоді птахи покидають через 4 тижні. Батьки піклуються про молодь і після їх вильоту, проте після появи другої кладки у них не залишається часу на попередній виводок.

3-й учень:                                          

Охорона                                                                

     Цей невтомний знищувач шкідників лісу відіграє важливу роль в сталості лісових екосистем. Однак для нормального існування повзиків необхідна сувора охорона старих лісів з густим підліском загалом та старих дерев зокрема, умовою чого є провадження природовідновідного лісового господарства. Вид занесений до Бернської конвенції .

Для діток з 1-2 класів ми ще розповідаємо казку, яку знайшли на сторінках інтернету.

КАЗКА

«ПОВЗИК»

Якось у старому дуплі дятла з’явилися нові мешканці.

Дві маленькі доброзичливі пташки були одразу помічені сусідами. Повзик та Поповзушка відрізнялися від інших.

Вони були дуже жваві та голосливі.

Такі акробатичні викрутаси вони виробляли.

Так вміло бігали згори вниз та знизу вгору по стовбуру дерева.

Та ще й униз головою. І людей не боялися.

Не раз мешканці лісу бачили як Повзик та Поповзушка з долонь страшних людей зернятки їли.

Дивувалися пташки лісу.

Як зрозуміти таких екстремалів?

Сторонитися їх краще.

А Повзик та Поповзушка займалися своїми справами і не звертали уваги на відчуження.

Та й коли їм було на це часу?

Вони старанно працювали. Усе потрібно встигнути до появи пташенят. А старе житло таке не охайне. В ньому стільки гострих кутів та щілин.

Цілими днями Повзик та Поповзушка штукатурили свою домівку. І глину носили, і воду, і травичкою підлогу щільно встелили.

І вхід звузили так, що ніякий непроханий гість не пролізе.

І їжею до самої стелі запаслися.

Як затишно стало в цій домівці!

Пташенята щебечуть. Батьки радіють. Ні смітинки у гніздечку, ні розладів у родині.

А друзів в них  все ще немає. Тому що заздрили такому порозумінню оточуючі.

Так і жили вони не з ким не спілкуючись.

Та зчинилася у лісі біда. Така злива почалася. День л’є, другий л’є, третій… Та й так сильно, що увесь ліс залило, гніздечка затопило. Справжня повінь. Зібралися птахи лісу на найголовнішому дереві тай журяться. Чим діточок кормити? Що робити?

А в дуплі мудрих Повзика та Поповзушки тепло і сухо. Не дарма вони так охайно заліплювали глиною кожну щілинку. Та шкода їм стало заздрісників. Порадилися Повзик та Поповзушка й покликали до себе сусідів.

«Комора наша до стелі їжею замощена. Мы поділимося з вами. Пам’ятайте нашу доброту!»

Так незрозумілі іншим але доброзичливі Повзик та Поповзушка допомогли мешканцям лісу впоралися зі стихійним лихом.

А в подяку пташки нанесли зерняток у тричі більше.

Тепер у Повзика ціла  купа друзів, а у лісі немає місця заздрості.